Особливості фінансів акціонерних товариств

Содержание:Зміст   Вступ. 3 Розділ 1. Теоретичні основи управління  фінансами акціонерних товариств. 6 1.1.Економічна сутність та функції фінансів підприємств. 6 1.2.Особливості організації фінансів акціонерних товариств. 10 1.3.Методичні основи управління фінансами акціонерних товариств. 18 Розділ 2.Аналіз фінансових показників та організації фінансів підприємства Київський хлібокомбінат №6. 24 2.1.Техніко-економічна характеристика підприємства. 24 2.2.Аналіз фінансових результатів підприємства. 33 2.3.Комплексна оцінка фінансового стану підприємства та особливості організації управління фінансами підприємства. 36 Розділ 3.Напрямки вдосконалення управління  фінансами підприємства. 41 Висновки. 50 Список використаних джерел. 52 Додатки. 55  

Вступление:Вступ   Трансформування економіки України в ринкову систему викликано необхідністю демонополізації державної власності. Становлення ринкової економіки вимагає створення адекватного ринкового середовища, формування ринкових структур та інститутів. Соціально-економічний розвиток України в найближчі роки і у віддаленій перспективі визначатиметься тими змінами, що відбулися і відбудуться у системі власності і які здійснювалися завдяки роздержавленню та приватизації. Приватизаційні процеси і зміни у структурі власності, які мали місце протягом останніх років, привели не тільки до перебудови економічних відносин, а й змінили суспільно-політичний лад у державі. Питання формування ефективної політики приватизації та управління державною власністю на сучасному етапі радикальних змін у державі є досить актуальними. Процес реформування власності ніколи і ніде не був легким та швидким. Особливо це стосується пострадянських країн з їх плановою економікою, збудованою на адміністративно-командних принципах. Україна не виключення з цього правила. Процес приватизації в Україні був, також, обтяжений певними політичними та соціальними факторами. Проте, категорично не можна погодитися з тими, хто вважає приватизацію корінням всіх негараздів української економіки, злом, нав'язаним ззовні. Досвід реформування власності в Україні засвідчив, що ніхто не може запропонувати іншого шляху швидкої трансформації економіки, переводу її на ринкові рейки. Ринкові відносини реалізуються через біржі, інвестиційні фонди, комерційні банки, акціонерні товариства. Процес приватизації державної власності, перетворення найманих працівників державних підприємств у співвласників засобів виробництва супроводжується створенням акціонерних товариств відкритого типу. Як показує вітчизняний і особливо закордонний досвід, акціонерні підприємства – найбільш ефективний організаційний механізм в умовах ринку. Через них успішно вирішуються такі економічні і соціальні завдання, як: цілеспрямована мобілізація грошових і матеріальних ресурсів, що належать різним власникам, у найбільш ефективні сфери вкладення капіталу; розподіл ризику підприємництва між багатьма учасниками товариства; мотивація працівників у зростанні продуктивності праці і бережливому відношенні до власності підприємства; отримання додаткових доходів чисельними власниками акцій. Щоб усвідомлено вирішувати завдання, що виникають на шляху формування акціонерних товариств, потрібно добре знати організаційно-правові та економічні основи, на яких вони створюються, закономірності процесів організації та управління. Великий вклад у дослідження проблем, пов’язаних з удосконаленням відносин власності, акціонування і приватизацією внесли такі вчені, як Єрмошенко М.М., Лукінов І.І., Чумаченко М.Г. В. Бесєдіна, І. Бондар, Л. Верховодової, Л. Воротіної, В. Геєця, В. Голікова, М. Гольцберга, О. Кухленка, Ю. Єханурова, О. Ковальова, Н. Кузнецової, П. Кучерявенка, В. Ланового, І. Лазні, С. Мочерного, О. Пасхавера, О. Рудченка, А. Федоренка, Л. Хасан-Бек, М. Якубовського та інші, фундаментальні праці яких присвячені вивченню економічних, організаційних і соціальних аспектів проблеми. Корпорація (акціонерне товариство) зараз вважається домінуючою організаційно-правовою формою підприємницької діяльності. Вони функціонують згідно Господарського та Цивільного кодексів України, Законів України "Про підприємства в Україні", "Про підприємництво", "Про акціонерні товариства", "Про власність", "Про оренду". Широкого розповсюдження корпоративна форма ведення бізнесу набула під час приватизації державних підприємств, які реорганізовувались в акціонерні. Цілком закономірним є той факт, що великі корпоративні підприємства вимагають ефективного та своєчасного управління фінансами. Саме тому тема даної роботи є надзвичайно актуальною на сьогоднішній день. Мета роботи полягає у дослідженні особливостей фінансів акціонерних товариств. У відповідності з метою були поставлені наступні завдання: ·  вивчити економічну сутність та функції фінансів підприємств; ·  дослідити особливості організації фінансів акціонерних товариств; ·  оцінити методичні основи управління фінансами акціонерних товариств; ·  провести аналіз фінансових показників та організації фінансів підприємства Київський хлібокомбінат №6; ·  розробити напрямки вдосконалення управління  фінансами підприємства. Об’єктом дослідження є Київський хлібокомбінат №6. Предметом дослідження є фінанси акціонерного товариства. В роботі використовувались методи спостереження, зведення та групування, порівняльний економіко-статистичний аналіз.  

Выводы:Висновки   Акціонерне товариство – господарське товариство, статутний капітал якого поділено  на  визначену  кількість  акцій  однакової номінальної  вартості,  корпоративні  права за якими посвідчуються акціями. Акціонування – одна з найважливіших умов перетворення частини державної власності в акціонерну, при якому співвласниками даного підприємства можуть бути його окремі працівники, трудовий колектив у цілому і держава. Перехід до акціонерної власності одночасно означає передачу господарських функцій від держави акціонерним товариствам як безпосереднім товаровиробникам. Держава може залишатись лише одним із співвласників акціонерної власності і в цьому випадку стає такою ж господарською одиницею, як і решта акціонерів. За даними аналізу техніко-економічних показників слід зробити наступні висновки. Випуск продукції в діючих цінах в 2008 році порівняно із 2007 роком зріс на 12% або на 1963,6 тис.грн., що є позитивною тенденцією та свідчить про розвиток підприємства. Чистий дохід від реалізації продукції склав в 2008 році 20139,80 тис.грн., що на 39% вище показника 2007 року, що також є позитивно. Середньорічна вартість активів майже не змінилась та склала на кінець 2008 року 22326,7 тис.грн. Чистий прибуток склав в 2008 році 1264,00 тис.грн., що на 54% вище показника 2007 року. Рентабельність продукції підвищилась на 5%, показник рентабельності капіталу склав на кінець 2008 року 6,4%, що на 2,2 п.п. вище показника 2007 року. Рентабельність активів також зросла і склала на кінець 2008 року 5,6%. Отже, підприємство розвивається стабільно, техніко-економічні показники покращуються. Коефіцієнт оновлення залишився на незмінному рівні. Відбулося підвищення показника фондоозброєності. Отже, на підприємстві йде оновлення та постійна підтримка на належному рівні виробничих фондів у відповідності з нормативною документацією, за наявності коштів, впровадження нової техніки та технології, які відповідають науково-технічному рівню, поновлення та поліпшення асортименту і підвищення якості власної продукції. Основним завданням планування виробництва являється розрахунок оптимального плану випуску продукції з урахуванням її асортименту, оптимальним використанням сировинних ресурсів та основних факторів, що впливають на його випуск. В залежності від умов і характеру виробництва до таких факторів можна віднести суцільні інтереси в даному продукті, наявності сировинних ресурсів, виробничі можливості, забезпеченість трудовими, фінансовими та іншими ресурсами. В результаті проведеної оптимізації собівартість продукції залишилась зросла на 0,37%. обсяги виробництва продукції збільшилась на 1,21%, загальний прибуток збільшився на 6.72%. рентабельність продукції збільшилась на 0,96%, витрати на 1 грн. виробленої продукції знизились на 0,01 коп. або на 0,83%.  

Литература:Список використаних джерел   1.     Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України – 1996, № 30. 2.     Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003, № 18, 19-20, 21-22. 3.     Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження національного стандарту 1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав” від 10 вересня 2003 року. 4.     Постанова Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 19 квітня 1993 р. "Про нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств і організацій та джерела їх покриття". 5.     Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» від 27 квітня 2000 року // Національні Положення (Стандарти) Бухгалтерського обліку: Курсор, 2002. 6.     Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 10 ”Дебіторська заборгованість” від 8 жовтня 1999 року // Національні Положення (Стандарти) Бухгалтерського обліку: Курсор, 2002.. 7.     Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 11 ”Зобов’язання” від 31 січня 2000 року // Національні Положення (Стандарти) Бухгалтерського обліку: Курсор, 2002.. 8.     Балабанов В.А. Основы финансового менеджмента. - М.: Финансы и статистика, 2000. – 489 с. 9.      Бланк И. А. Финансовый менеджмент. К.: Ника-Центр Эльга, 2000. – 505 с. 10.  Бородкін О. С. Фінансова діяльність підприємства. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 458 с. 11.  Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця, - 3-є вид., перероб. і доп. – Житомир:ЖІТІ, 2001. – 529 с. 12.  Быкадоров В. Л. Финансово-экономическое состояние прежприятия. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 478 с. 13.   Іваненко В. М., Горбатюк М. І., Льовочкін В. С. Економічний аналіз. – К. КНЕУ, 1998. – 326 с. 14.  Лагутін В. Д. Кредитування: теорія та практика: навч. пос. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002. – 215 с. 15.  Левчаев П. А. Финансы предприятий национальной экономики. – М: Финансы и статистика, 2002 – 171 с. 16.  Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства.-К.:КНЕУ, 2001. - 458 с. 17.  Поддєрьогін А. М. Фінанси підприємств. – К.: КНЕУ, 2002. -565 с. 18.  Покропивний С. Ф. Економіка підприємства. – К.: КНЕУ, 2001. – 531 с. 19.  Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: учебник. – Минск: ИП Экоперспектива»; «Новое знание», 2002. – 512 с. 20.  Шеремет А. Д. Теория анализа хозяйственной деятельности: учеб. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 425 с. 21.  Словарь-справочник финансового менеджера.-К.: «Ника-Центр», 1998.- (Серия «Библиотека финансового менеджера»; Выпуск 1). 22.  Большаков С. В. Финансовая политика и финансовое регулирование экономики переходного периода // Финансы, 2001, № 11. - с. 25-29. 23.  Ковальчук Т. М. Оперативний аналіз поточної дебіторської заборгованості в управлінні активами// Економіка України. - 2000. - № 11, с. 16-19. 24.  С. М. Колотуха. Причини виникнення заборгованості підприємств // Економіка України - 2002. -№ 10. – с. 26-29. 25. Кміть В. М. Організація управління накладнимим витратами // Фінанси, № 9, 2003, с. 35-39. 26. Сергій Шевченко. На Україну чекає факторинговий бум? // Галицькі контракти, № 5, 2004 р., с. 12-21. 27.  Воробйов Ю. М. Особливості формування фінансового капіталу підприємств. //Фінанси України, 2002, № 2. – с. 17-21. 28.  Мойсеєнко І. Є. Фінансове планування на підприємстві. // Фінанси України, 2003, № 9. – с. 13-18.