Використання літературно-критичних матеріалів у процесі вивчення зарубіжної літератури.

Содержание:Вступ  3 1. Роль та значення літературної критики 4 1.1 Історія критики та її зміст          4 1.2. Класифікація літературно-критичних жанрів 10 2. Процес вивчення зарубіжної літератури           17 2.1  Історія літератури як невід`ємна частина аналізу літературно-критичних матеріалів      17 2.2 Наукові критерії критики тексту в зарубіжній літературі        20 2.3 Роль та задачі вивчення літературно-критичних матеріалів 23 Висновки       27 Список використаної літератури    29  

Вступление:Значення зарубіжної літератури безмежне. Літературні зв'язки в контексті зв'язків культурних існували між народами, країнами та континентами спочатку. Протягом літературної історії людства «всесвітня література»складалася як якесь ціле, що знаходиться в безперервному становленні та розвитку, вона відображає процес взаємодії, взаємного впливу і взаємного обміну національних літератур. Література є чи не головним джерелом відомостей про культуру країни. У зв'язку з цим необхідно підкреслити, що розвиток загальнолюдської культури є не що інше, як взаємодія національних культур, так і розвиток світової літератури є продуктом взаємовпливу національних літератур 1, с.114. Розуміння учнями змісту та форми того чи іншого художнього твору, який вивчається, безпосередньо залежить від рівня їхніх знань основ теорії літератури. Вивчення літературно-критичного матеріалу із зарубіжної літератури являє собою великий матеріал для професіонального збагачення учнів. Тому що, кожен вік заново прочитує, тлумачить, пристосовує до своїх потреб літературну класику. Мета курсової роботи: дослідити значення літературно-критичних матеріалів у вивченні зарубіжної літератури. Завдання курсової роботи: дослідити роль та значення літературної критики та історії літератури в розрізі процесу вивчення зарубіжної літератури. Об’єктом дослідження: є значення літературно-критичних матеріалів. Предметом дослідження: є методи аналізу літературно-критичних матеріалів.  

Выводы:Критика покликана оцінювати художні твори, розкриваючи їхні переваги й недоліки. Суть літературно-критичних виступів аж ніяк не у формулюванні оцінок, а в їх обґрунтуванні - як об'єктивному (аналіз тексту у зв'язках з літературним і суспільно-історичним контекстом), так і суб'єктивному (вираженні світоспостережувальних – естетичних емоцій, викликаних твором). Оцінка твору - це, таким чином, не предмет, а свого роду «надзавдання» літературно-критичних виступів, їх визначає функція. Домінантою ж, стрижнем, суттю критики стає обґрунтування оцінки 1. Також хочеться навести переконливі слова Г. М. Поспєлова: «Критика покликана оцінювати твори своєї сучасності і переоцінювати твори минулого в світлі ідеалів своєї епохи» 2. Разом з тим критика - це вельми своєрідна пізнавальна діяльність, яка на відміну від літературознавства за формою мислення відноситься до сфери поєднання наукового і художнього мислення, предметом аналізу є розгляд всього потоку, як цінних, так і без високої художньої цінності явищ: аналіз явищ сучасного художнього процесу і виділення загально значимих цінностей. За характером зв'язку з сучасністю критика тяжіє до більшої оперативності та відкритості, реалізуючи прямий зв'язок з актуальністю зображуваного явища. Вивчення літературно-критичних статей сприяє вирішенню істотних завдань для вивчення зарубіжної літератури. Перш за все - це поглиблення сприйняття художнього твору. Статті критиків, літературознавчі висловлювання служать для студентів у методичному відношенні зразком аналізу художнього тексту. Ознайомлюючись з критичною статтею, складаючи її тези або конспект, студенти освоюють обраний автором шлях розбору твору; осмислюють його суспільно-філософські та естетичні позиції; оцінки героїв; пошуки і вирішення актуальних проблем, поставлених у цьому творі; прийоми поєднання в критичному тексті власних роздумів автора з цитатним і позатекстовим  матеріалом. Все це допомагає створити свої уявлення про аналіз досліджуваного художнього твору, виробити свою методику поводження з художньою та навчальною книгою. Звернення до літературно-критичної статті і висловлювань, включення їх у процес роботи з вивчення художнього твору із зарубіжної літератури сприяє встановленню діалогічних відносин між читачем і критиком, які, у свою чергу, спільно ведуть розмову з письменником, від чого стає все більш близьким спілкування студента з твором, посилюється позитивна мотивація, читацьке прагнення особисто осмислити підняті письменником і критиком проблеми, зацікавлено шукати на них відповіді як безпосередньо в творі, так і в біографії письменника, а також у статтях і висловлюваннях критиків і літературознавців і у класних диспутах, до участі в яких активно спонукає літературна критика.  

Литература:1.         Введение в литературоведение: учеб. пособие для филол. спец. ун-тов/ Г. Н. Поспелов, П. А. Николаев, И. Ф. Волков и др.; Под ред. Г. Н. Поспелова. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Высш. шк., 1988. 528 с. 2.         Опульская, Л.Д. Эволюция мировоззрения автора и проблема выбора текста// Вопросы текстологии. Сб.статей. М., 1957. С. 101. 3.         Введение в литературоведение: Учебник/ Н. Л. Вершинина, Е. В. Волкова, А. А. Илюшин и др.; Под общ. ред. Л. М. Крупчанова. – М.: Издательство Оникс, 2005. – 416 с. 4.         Літературознавчий словник-довідник. - К.: ВЦ "Академія", 1997 (гасла "Літературознавча методологія", "Інтеграція наук і літературознавство", "Теорія літератури", "Історія літератури", "Літературна критика"). 5.         Есин, С.Н. Власть слова: Филологические тетради. М.: Литературная газета, 2003. С. 216. 6.         Опульская, Л.Д. Некоторые итоги текстологической работы над Полным собранием сочинений Л.Н.Толстого//Вопросы текстологии: Сб. ст. М., 1957. С. 268. 7.         Бонди, С.М. Черновики Пушкина. Статьи 1930-1970 гг. М., 1971. С. 4. 8.         Поспелов, Г. Н. История русской литературы XIX века (1840-1890-е годы): Учебник для филол. спец. вузов. – 3-е изд., доп.- Высш. Школа, 1981. – 480 с. 9.         Рейсер, С.А. Основы текстологии. 2-е изд. Л., 1978.