Главная » Примеры работ » Курсовая работа по организации торговли (КНТЕУ)

 Выполним под заказ вашу работу по вашим требованиям

ЗМІСТ

 

ВСТУП............................................................................................................................3.. 3
1. Самообслуговування як метод продажу товарів: переваги і перспективи розвитку.........5
2. Дослідження товарного асортименту супермаркету „Бумі маркет”...............................13
3. Розміщення та викладка товарів в торговому залі магазину..........................................24
4. Організація  роботи розрахункового вузла....................................................................30
5. Послуги, що надаються покупцям в магазині................................................................33
ВИСНОВКИ...................................................................................................................40
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................................................43
ДОДАТКИ.....................................................................................................................45.. 45

 

ВСТУП

       Найкращі умови для організації торговельного обслуговування населення існують при застосуванні магазинної форми продажу товарів, яка об'єднує низку відмінних між собою за характером і структурою операцій методів продажу. Спільною ознакою всіх магазинних методів продажу товарів є виконання операцій безпосереднього обслугову¬вання покупців у торговому залі магазину. Разом з тим зміст операцій з продажу това¬рів суттєво відрізняється при застосуванні різних методів продажу, основними з яких у практиці торговельного обслуговування в Україні в даний час є традиційний метод продажу товарів за допомогою прогресивного методу продажу товарів - продаж товарів через самообслуговування.
       Прогресивні методу продажу базуються на більш раціональних способах, прийомах обслуговування покупців і вдосконалення технічних операцій, застосування яких дозволяє забезпечити більше зручностей для ознайомлення покупців з товарами, краще виявити і забезпечити попит, скоротити час на придбання покупки порівняно з продажем товарів продавцями через прилавки обслуговування.
       Впровадження прогресивних методів продажу пов'язане з внесенням суттєвих змін в торгово-технологічний процес і вимагає застосування нових, сучасних видів торгового обладнання, покращання технічного забезпечення магазинів і забезпе¬чення в роздрібній торговій мережі широкого вибору товарів і стійкого їх асортименту.
       Впровадження прогресивних методів продажу товарів докорінно змінює зміст процесу продажу товарів з психологічної точки зору. Поряд зі зменшенням фізич¬ного навантаження торгового персоналу значно зростає роль їх особистих якостей, здібностей і професійних навичок. На відміну від традиційного методу продажу товарів, при якому переважають технічні операції, пов'язані з показом, відмірюванням, зважуванням товарів, при застосуванні прогресивних методів продажу на перший план виходить необхідність швидкого орієнтування, спостережливості, урівноваженості, оволодіння основами торгової психології.
Саме тому тема організації продажу в магазинах із самообслуговуванням є важливою на даний час.
       Метою даної роботи є дослідження організації процесу продажу у магазині самообслуговування „Бумі-маркет” та визначення його ефективності.
       Для написання роботи було поставлено наступні завдання:
 - дослідити напрямки розвитку магазинів самообслуговування в Україні;
 - провести аналіз товарного асортименту магазину „Бумі-маркет”;
 - провести аналіз процесу розміщення та викладки товарів в магазині „Бумі-маркет”;
 - провести дослідження організації розрахункового вузла;
 - дослідити надання послуг у магазині самообслуговування.
       Об‘єктом дослідження виступає один із супермаркетів мережі „Бумі-маркет”, що знаходиться за адресою вул. Наталії Ужвій, 12.
       Предметом дослідження є організація роботи магазинів самообслуговування.
       Для написання роботи була використана спеціальна література вітчизняних науковців, статті періодичного друку, статистична інформація, нормативно-правові акти та дані обліку магазину „Бумі-маркет”.

1. Самообслуговування як метод продажу товарів: переваги і перспективи розвитку

       На даний час в Україні відбувається бурхливий розвиток прогресивних методів продажу, зокрема супермаркетів самообслуговування, про свідчать дослідження ринку. Стан торгової мережі по Україні у 2006 році наведено в табл. 1. Торгова площа усіх діючих магазинів становила 12,6 млн. м2, зокрема торгова площа магазинів, що належали фізичним особам-підприємцям, складала 6,2 млн. м2 (49,5%). У розрахунку на один магазин в середньому припадало 67,4 м2 торгової площі, при цьому на один магазин, який належав фізичній особі, цей показник становив 48 м2, у тому числі у містах та поселеннях міського типу – 49 м2, у сільській місцевості – 44 м2.

Таблиця 1 

Мережа роздрібної торгівлі та ресторанного господарства

у 2006 році в Україні 15

Мережа продовольчих магазинів налічувала 101,3 тис. (54,2% загальної кількості) з торговою площею 6,8 млн. кв. м, непродовольчих –  відповідно 85,6 тис. і  5,8 млн. м².
       Торгова площа магазинів порівняно з 2005 роком збільшилась на 6,4% і на початок 2006 року становила 6,4 млн. м². Зростання торгової площі відбулося за рахунок відкриття нових великих магазинів. Так, порівняно з попереднім роком кількість спеціалізованих непродовольчих магазинів з торговою площею від 2500 м² і більше збільшилась на 75%, а їх торгова площа – у 2,1 рази, кількість універсамів (супермаркетів) – відповідно на 19,9% і на 27,4%, гіпермаркетів – на 5,4% і на 12,1%.
       Серед продовольчих магазинів 89,4% складали магазини з універсальним асортиментом товарів, яких на початок поточного року налічувалось 28,5 тис., спеціалізованих продовольчих магазинів – 3,4 тис., універсамів та супермаркетів – 904 од., гіпермаркетів – 59 одиниць.  Найбільше – 16 гіпермаркетів діяло у м. Києві, в Одеській області – 7, у Дніпропетровській та Харківській областях – по 4, у Донецькій та Миколаївській – по 3 гіпермаркети. 
       Прогресивні методи продажу товарів базуються на таких принципах: 
1) максимальне скорочення операцій обробки товарів у зоні обслуговування або на робочому місці продавця; 
2) наближення товарів до покупців і створення їм най­кращих умов для вільного ознайомлення з товарами та їх відбору; 
3) поєднання в одному місці операцій по розрахунку за продані товари і відпуску їх покупцям.
       При застосуванні прогресивних методів продажу суттєво змінюється порядок виконання основних операцій процесу безпосереднього обслуговування покупців (табл.2). 
       Найбільш розповсюдженим та економічно ефективним серед прогресивних ме­тодів продажу товарів традиційно вважається самообслуговування.
       Самообслуговування – це метод продажу, при якому покупці мають віль­ний доступ до всіх товарів, відкрито викладених у торговому залі магазину на пристінному та острівному обладнанні, і повну можливість самостійно огляда­ти і вибирати товари без допомоги продавця, а оплачувати покупки у вузлі розрахунку, розташованому при виході з торгового залу магазину.

Таблиця 2

Принципові відмінності між традиційним та прогресивними методами продажу товарів у магазинах 2, с. 129

 Процес продажу товарів у магазині самообслуговування схематично відображе­но на рис. 1. Самообслуговування як метод продажу товарів базується як на принципах, які є загальними для групи прогресивних методів, так і на притаманних лише йому принципах. Основними принципами самообслуговування є:- максимальне скорочення операцій обробки товарів у зоні обслуговування або на робочому місці продавця;
- наближення товарів до покупців і створення їм найкращих умов для вільного ознайомлення з товарами та їх відбору;
- об'єднання в одному пункті операцій по розрахунку за продані товари і відпу­ску їх покупцям;

 

 

Рис 1. Схема торгово-технологічного процесу в магазині самообслуговування 2, с. 130

 - обов'язкова наявність цінників на всіх реалізовуваних товарах;
 - можливість самостійно оглядати і відбирати товари без допомоги продавця;
 - можливість у будь-який момент отримати консультацію або допомогу з боку продавця при виборі товару;
 - використання для відбору і доставки товарів у вузол розрахунків інвентарних корзин або візків;
 - орієнтація покупця в торговому залі завдяки використанню рекламних засобів, інформаційних вказівників, визначеної системи розміщування торговельного облад­нання;
 - чіткий розподіл в магазині вхідних і вихідних потоків покупців;
 - висока питома вага товарів, реалізовуваних в торговому залі магазину самооб­слуговування.
       Принциповою відмінністю від застарілих методів продажу товарів, які використовувались раніше, є те, що при застосуванні самообслуговування час і місце виконання допоміжних операцій торгово-технологічного процесу не збігаються з часом і місцем виконання опера­цій з продажу товарів і обслуговування покупців. Технологічні операції з підгото­вки товарів до продажу виконуються в спеціально призначених для цього примі­щеннях, із застосуванням високопродуктивного торгово-технологічного (вагови­мірювального, фасувального, пакувального, етикетувального) обладнання; при цьому виконання цих операцій відбувається незалежно від наявності чи відсутно­сті покупців у торговому залі.
       При застосуванні методу самообслуговування основна увага торгового персона­лу зосереджується на якісному виконанні центральної операції торгово-технологіч­ного процесу магазину – продажу товарів, а всі інші операції підпорядковуються цій меті і створюють умови для її успішного здійснення.
       Основними елементами процесу продажу товарів при самообслуговуванні є: самостійний огляд і відбір товарів покупцями, доставка відібраних товарів до вузла розрахунку і розрахунок за покупку. Обов'язковою умовою самообслуго­вування є надання додаткових послуг. Разом з тим самообслуговування не ви­ключає можливості відпуску товарів, які потребують нарізання, відмірювання, зважування продавцями за умови, що прилавки обслуговування знаходяться в залі самообслуговування і товари відпускаються без попередньої оплати їх вар­тості в касі.
       Самообслуговування найбільш доцільно застосовувати при забезпеченні мага­зинів фасованими товарами в широкому асортименті і високій інтенсивності по­токів покупців; практика його застосування показує, що впроваджувати цей метод можна для торгівлі переважною більшістю як продовольчих, так і непродоволь­чих товарів, за винятком відносно невеликої групи дорогих і великогабаритних товарів, продаж яких об'єктивно вимагає участі продавця та надання ним консу­льтацій покупцеві в процесі вибору товару – ювелірних виробів, годинників, су­венірів, радіо- і телеапаратури, радіодеталей, сервізів і виробів з кришталю, вело­сипедів, мотоциклів, моторів, човнів, холодильників, газових та електричних пічок, пральних і швейних машин, побутових електроприладів, килимів і килимо­вих виробів та деяких інших товарів. 
       До початку 1990-х рр. в Україні метод самообслуговування застосовувався при продажу переважної більшості продовольчих товарів, а також частини непродово­льчих товарів – готового одягу, взуття, трикотажних виробів, іграшок, грамплаті­вок, окремих парфумерно-косметичних, канцелярських, господарських, спортивних товарів, товарів побутової хімії тощо.
       Продаж товарів на основі самообслуговування передбачає активну участь пер­соналу магазину в обслуговуванні покупців, надання їм допомоги при виборі това­ру, консультуванні щодо місць викладки товарів, правил використання, способів догляду, порядку ремонту виробів, виконанні операцій з упаковування товарів. При самообслуговуванні розширюється зміст професії продавців, які при самообслуго­вуванні стали виконувати функції продавців-консультантів. А для цього всього во­ни повинні добре знати асортимент, властивості і особливості товарів, способи до­гляду за ними, основи психології. Одночасно з цим продавці-консультанти звільняються від необхідності приймати від покупців оплату за товари – ця опера­ція виконується у вузлах розрахунку контролерами-касирами.
       Самообслуговування може бути повним або частковим. При повному самооб­слуговуванні всі товари продають за цим методом, при частковому – деякі товари продають безпосередньо продавці через прилавок обслуговування. Як правило, розрахунки за ці товари теж ведуться через вузли розрахунку. В загальному обсязі роздрібного товарообороту питома вага товарів, які реалізуються за самообслуго­вуванням, не повинна бути меншою 70 %.
           В невеликих магазинах самообслуговування, які мають прилавок обслуговуван­ня, всі товари оплачуються через цей прилавок. Продавець прилавка обслуговуван­ня спочатку підраховує вартість товарів, відібраних покупцем в залі, а потім відпу­скає товари через прилавок, додаючи їх вартість до раніше підрахованої суми. При цій системі розрахунків прилавок обслуговування знаходиться біля виходу з торго­вого залу.
       Торговому і технологічному процесам при самообслуговуванні відповідають певні методи їх організації. Самообслуговування вимагає інакше вирішувати ком­плекс організаційно-технологічних питань щодо визначення схеми технологічного планування приміщень магазину і його торгового залу, улаштування вузлів розра­хунку, постачання магазину товарів, механізації процесів праці, організації матері­альної відповідальності тощо. Принципова відмінність методу самообслуговування від традиційного методу продажу товарів полягає у значно більшій свободі покуп­ців, які вільно рухаються в торговому залі, самостійно вибирають і відбирають то­вари. Це дозволяє всім покупцям, які перебувають в торговому залі або відділі, од­ночасно оглядати і відбирати необхідні їм товари, створює сприятливу психологічну атмосферу для здійснення комплексної купівлі, підвищує кількість так званих імпульсивних (незапланованих) купівель товарів, а також спрощує і приско­рює процеси продажу товарів.
       У процесі організації продажу товарів за методом самообслуговування важливу роль відіграє розміщення і викладка товарів, які повинні створювати зручні умови для огляду і вибору товарів покупцями, скорочення витрат праці персоналу магази­ну на поповнення запасів у торговому залі.
       Для забезпечення самостійного огляду і відбору покупців при продажу товарів за методом самообслуговування передбачають:
 - застосування обладнання для відкритого викладання товарів (тара-обладнання, піддони, кошики, острівні і пристінні гірки, холодильні прилавки відкритого типу);
 - лінійну систему розташування обладнання в торговому залі.озташування товарів у торговому залі з урахуванням частоти і психології по­питу, виключення зустрічних і перехресних потоків покупців;
 - використання найбільш ефективних прийомів викладання товарів і способів розміщування на обладнанні;
 - надання допомоги покупцям при огляді і вибору товарів.
 - створення умов для самостійної перевірки покупців якості і маси товарів.
 - чітке позначення цін, наявність плакатів, схем, анотацій про споживчі якості товарів.
 - організацію внутрішньомагазинної реклами та інформації про розташування товарів у торговому залі, послуги, правила роботи магазину.
 - забезпечення покупців індивідуальними корзинами (кошиками), візками, лот­ками та іншими засобами для відбору товарів і доставки їх до вузла розрахунку.
 - організацію зберігання особистих речей покупців.
       Завершальний етап операцій продажу товарів за методом самообслуговування передбачає, що покупці відібрані ними товари укладають в інвентарну корзину або візок і доставляють до вузла розрахунків. Тут проводяться розрахунки як за товари, відібрані покупцем у зоні самообслуговування, так і отримані ним через прилавок обслуговування. У вузлі розрахунку в обмін на гроші покупець отримує касові че­ки, які підтверджують факт придбання ним товарів і правильність розрахунків, а також служать підставою для обміну чи повернення товарів відповідно до норм чинного законодавства.

 2. Дослідження товарного асортименту супермаркету „Бумі-маркет”

        Проведемо аналіз товарного асортименту продуктового магазину “Бумі-маркет” (один з магазинів мережі „Бумі-маркет”, що розташований на вул. Н. Ужвій 12). Магазин працює за системою самообслуговування. В магазині  продаються такі основні групи товарів:
         1.    Кисломолочні продукти;
         2.    Ковбасні вироби;
         3.    Кулінарні вироби;
         4.    Солодощі;
         5.    Хлібобулочні вироби;
         6.    Крупи;
         7.    Інші товари.
       За даними Відомості про обсяг реалізації за 2007 рік по кварталам, що була надана бухгалтерією магазину „Бумі-маркет” в таблиці 3 наведено обсяги продажу за 2007 рік усіх товарних груп магазину. 

Таблиця 3

Обсяги продажу товарів “Бумі-маркет” у 2007 році.

 Динаміка та структура продажів по кварталам показана в таблиці 4 та на рис. 2. Структура товарообороту в 2007 році показана на рис. 3.

 Таблиця 4

Динаміка та структура продажу товарів “Бумі-маркет” у 2007 році.

       З таблиці бачимо, що обсяги продажу кисломолочних продуктів, ковбасних виробів постійно зростають. Причому продаж кисломолочних продуктів, як видно з графіку, має чітку тенденцію до збільшення. У той час тимчасово відбувається зниження обсягів продажу кулінарії (на 10,75% або 1232,00 грн. у другому кварталі), консервації (на 15,76% або 1083,00 грн. у 3 кварталі та на 17,43% або 1009,00 грн. у 4 кварталі), хлібобулочних виробів (14,08% або 345,00 грн. у третьому кварталі та на 2,85% або 60,00 у 4 кварталі), крупи (20,40% або 922,00 грн. у 4 кварталі). Можна зробити попередній висновок  про випадковість або сезонність зниження обсягів продажу кулінарії. Але зниження обсягів продажу хлібу та консервації говорить про появу конкуренту (поряд з „Бумі-маркетом” створено магазин на базі старого універсаму), тому необхідно більш доцільно розглянути рівень цін та асортимент у даному районі. Можливий варіант, коли покупці бажають мати більший вибір хлібобулочних виробів.

 

 

                         Рис. 2. Обсяги продажу товарів “Бумі-маркет” у 2007 році.

 
       Розглянемо структуру обсягу продажу товарів у магазині (див. табл. 5 та рис. 3). З таблиці бачимо, що найбільшу частку продаж займають ковбасні вироби, причому ця доля постійно зростає. Кулінарія та кисломолочні продукти також мають вагомі частини у загальній кількості продаж. Найменший обсяг продаж у хлібобулочних виробів. Але даний вид товарів мають постійний та стійкий попит, тому не слід вилучати його з товарного асортименту.

Таблиця 5

Структура обсягів продажу товарів “Бумі-маркет” у 2007 році.

 

Рис. 3. Структура обсягів продажу товарів “Бумі-маркет” у 2007 році.

 Після дослідження обсягів продажу груп товарів необхідно визначити який же прибуток приносить продаж тієї чи іншої групи. Дослідження прибутковості товарів проведено у таблиці 6.  Валовий прибуток по групам товарів було розраховано на основі Відомості про обсяг реалізації за 2007 р. по кварталам, що надана бухгалтерією „Бумі-маркету”.
       Валовий прибуток розраховувався як різниця між обсягом виручки від реалізації по товарній групі та собівартістю реалізованих товарів.
       На рисунку 4 показано динамку валового прибутку підприємства у  2007 році. На рисунку 2.4 показано структуру валового прибутку.
       З наведених даних бачимо, що прибутковість підприємства постійно збільшується. Найбільша доля прибутку надходить від продажу ковбасних виробів та кисломолочних продуктів.

   Таблиця 6

 

Прибутковість товарних груп “Бумі-маркет” у 2007 році

 

 

                         Рис. 4. Динаміка валового прибутку “Бумі-маркет” у 2007 році

       При цьому слід відмітити, що доля прибутковості кисломолочних продуктів знизилась в останньому періоді. Це говорить про те, що необхідно контролювати витрати саме по цій групі. Можливо закупівля великих партій призводить до надмірних закупок та псування товарів від закінчення строку придатності. Ця група заслуговує на більш детальну увагу.  Також на особливу увагу заслуговує консервація. Прибутки по цій групі дуже малі.

 

                    Рис. 5. Структура валового прибутку “Бумі-маркет” у 2007 році.

       Для наочності та додаткового аналізу співвідношення “витрати-прибуток” наведемо графік на якому зображені обсяги продажу та прибутку по окремих групах товарів за 4 квартал (див. рис. 5). З наведеного графіку бачимо, що кулінарія приносить досить високу долю прибутку по відношенню до обсягів продажу. Дуже низька доля прибутку у консервації. Крупи та хліб мають також дуже низьку прибутковість порівняно із обсягами коштів в обороті по даній групі.      
       Для більш детального вивчення асортименту продукції підприємство застосовує більш детальний аналіз товарних ліній (груп). Так для вивчення товарної лінії кисломолочних продуктів розглянемо детальні дані про продаж даних товарів (див. табл. 7 та рис. 6).

 

Рис. 6. Порівняння обсягу обороту та прибутку по групах товарів “Бумі-маркет” за 4 квартал 2007 року.

Таблиця 7

Обсяги продажу товарної лінії кисломолочних продуктів “Бумі-маркет” у 2007 році 

  

Рис. 7. Обсяги  продажу товарної лінії кисломолочних продуктів “Бумі-маркет” у 2007 році.

 

Рис. 7.  Структура обсягів продажу кисломолочних продуктів.

   Розглянемо дані про отримані прибутки від продажу товарів даної товарної лінії та проаналізуємо їх. Дані про отримані прибутки наведені у таблиці 8 та на рисунку 8.

Таблиця 8

Структура та обсяги прибутків від продажу кисломолочних продуктів “Бумі-маркет” у 2007 році

 

Кисло-молочні продукти	1 кв.  2007 р.	Струк-тура	2 кв. 2007 р.	Струк-тура	Відхи-лення	3 кв.  2007 р.	Струк-тура	Відхи-лення	4 кв.  2007 р.	Струк-тура	Відхи-лення
Кефір	301,00	10,89%	350,48	9,81%	-1,09%	933,75	8,63%	-1,18%	190,24	3,12%	-5,51%
Йогурт	1 539,00	55,70%	1910,25	53,46%	-2,24%	5096,98	47,10%	-6,35%	4178,32	68,52%	21,41%
Молоко	280,40	10,15%	544,38	15,23%	5,09%	2149,74	19,87%	4,63%	832,72	13,65%	-6,21%
Творог	330,00	11,94%	210,30	5,88%	-6,06%	1050,42	9,71%	3,82%	256,96	4,21%	-5,49%
Ряжанка	312,60	11,31%	558,09	15,62%	4,30%	1589,81	14,69%	-0,93%	640,16	10,50%	-4,20%
Всього	2763,00	100	3573,50	100		10820,70	100		6098,40	100

 

Рис. 8. Структура прибутків від продажу кисломолочних продуктів “Бумі-маркет” у 2007 році.

       З наведених даних бачимо, що доля прибутків від продажу кефіру постійно знижується. Цю тенденцію можна пояснити підвищенням попиту на йогурти. Доля прибутків від продажу творогу також періодично знижується. Доля прибутків від продажу йогуртів постійно зростає. Прибутки від продажу ряжанки мають постійний характер.
      Тепер порівняємо обсяги продажу та прибутки (див. рис. 9). Такий аналіз дозволить порівняти обсяги оборотних коштів та прибутків по різним товарам. З графіку бачимо, що сума прибутків досить низька у порівнянні з обсягами продажу. Тільки товарна лінія йогуртів має достатню прибутковість.

 

Рис. 9. Порівняння обсягів продажу та прибутків від продажу кисломолочних продуктів “Бумі-маркет” у 4 кварталі 2007 року

       Такий аналіз слід проводити по кожній товарній лінії та по кожному конкретному товару. У даній роботі наведено лише частина проведеного аналізу. Тому для того, щоб зробити повні висновки про удосконалення структури товарного асортименту порівняємо обсяги витрат та рентабельність по різним групам товарів (див. табл. 9, 10). 
       З наведених даних видно, що ковбасні вироби мають постійні прибутки від продажу. Попит на кулінарію  коливається  протягом  декількох  періодів, але видно що прибутки зростають.

Таблиця 9

 Дані про собівартість проданих товарів “Бумі-маркет” у 2007 р. 

      Причому рентабельність продажу даних товарів найбільша, вона складає 185,71% у 4 кв. 2007року.

Таблиця 10

Рентабельність продажу товарів “Бумі-маркет” у 2007 р.

Рентабельність продажу кисломолочних продуктів значно знизилась у четвертому кварталі. Найнижчу рентабельність мають такі товарні групи як хлібобулочні вироби та крупи, але ці групи приносять стабільні прибутки, які майже не коливаються. Знижується рентабельність продажу консервації. Продаж солодощів у 4 кварталі стала приносити більші прибутки.

3. Розміщення та викладка товарів в торговому залі магазину

       Організація та розташування торгового обладнання  у торговому залі магазину самообслуговування „Бумі-маркет” можна побачити на рис. 10.

 

.

 Рис. 10  Схема торговельного залу магазину “Бумі-маркет”

   -  Торгові вітрини

 1 – Вхід - вихід в торговельний зал та касири – контролери.

 2 – Зал з холодильними вітринами (з продажу молочних продуктів, кулінарії та ін.).

 3 – Зал зі стелажами (з продажу продуктів харчування).

 Д – Дегустаційний куток (тут проводяться акції по дегустації різних продуктів)  
       У практиці торгівлі розрізняють товарну та декоративну викладку. Товарна викладка формується в магазинах самообслуговування з товарів робочого запасу з метою одночасного їх показу та відпуску.
       Декоративна викладка формується з товарів виставкового запасу у вигляді різноманітних фігур, штабелів, пірамід тощо і завдяки цьому забезпечує привертання до них уваги покупців. Проте декоративну викладку в магазинах самообслуговування формують тільки з рекламною метою, оскільки покупці бояться брати товари з гарно викладених пірамід, спіралей, «ялинок».
       В магазині „Бумі-маркет” на торговому обладнанні товари викладають на основі комбінованої системи викладання. Комбінована система поєднує елементи вертикальної і горизонтальної системи і застосовується, як правило, з метою більш ефективного використання місткості встановленого в торговому залі магазину обладнання та підвищення насиченості викладки.
       Викладання товарів на торгово-технологічному обладнанні торговому залі магазину здійснюється  з урахуванням антропометричних характеристик по­купців, відповідно до яких оптимальною висотою огляду будь-якого об'єкта для покупця середнього зросту вважається рівень 110 – 160 см; менш зручними є рівні за висотою 80 – 110 см та 160 – 180 см, найменш зручними – до 80 см і понад 180 см (дивись рис. 11).

Рис. 11. Оптимальні зони огляду і відбору товарів у магазинах самообслуговування 

У практиці в магазині застосовують різні способи викладання товарів: рядами, стосами, штабелями, поштучно, парами, комплектами, навалом, підвішуван­ням та ін. Як правило, на полицях установлених у торговому залі острівних та при-вітринних гірок товари викладаються прямими рядами, стосами, невеликими шта­белями, а в навісних кошиках, касетах і в тарі-обладнанні – навалом.
       Товари викладають лицевою стороною (етикетками) до покупців; при цьому для ефективного сприйняття товарів на полиці поруч має стояти 3 – 5 однотипних оди­ниць (пляшок, пачок, банок) кожного виду продукції. Усі товари, викладені на тор­гово-технологічному обладнанні торгового залу магазину, забезпечують цінниками з чітко вказаною ціною. У разі продажу товарів комплектами в ціннику мають бути вказані всі його компоненти, вартість кожного компонента і загальна вартість ком­плекту (наприклад меблевого гарнітура).
       В магазині „Бумі-маркет” використовуються обладнання:
 - пристінні та острівні стелажі для розміщення сухих продуктів харчування, які не потребують зберігання в холодильнику (рис. 12).
 - холодильні вітрини, застосовуються для викладки молочних продуктів та кулінарії (рис. 13).

Рис. 12. Пристінні та острівні стелажі

Рис. 13. Холодильні вітрини 

Характеристика торгової площі магазину „Бумі-маркет” та розрахунок коефіцієнтів установочної та демонстраційної площі приведено в таблиці 11. 

Таблиця 11

Характеристика торгової площі магазину „Бумі-маркет” 

 Як видно з таблиці, загальна площа магазину „Бумі-маркет” складає 280 кв. м. Коефіцієнт  установочної площі має нормативне значення 0,27-0,32. Для нашого магазину це значення нижче, отже можна додатково використати можливості збільшення робочих запасів деяких товарів підвищеного попиту. Коефіцієнт демонстраційної площі для магазинів самообслуговування має норматив 0,65-0,75. Як видно, для магазину „Бумі-маркет” норматив виконується.
       Слід надати деякі рекомендації щодо підвищення ефективності викладання в магазині „Бумі-маркет”. Викладання товарів повинне забезпечувати якнайефективніше використання площі елементів торгового обладнання і його місткості та створювати покупцям максимум зручностей для відбору товарів. Тому викладання товарів потрібно здій­снювати на основі таких принципів:
- викладання однорідних товарів по вертикалі для кращого їх огляду і відбору покупцями;
 - застосування для товарів робочого запасу найпростіших прийомів викладан­ня (пряма викладка, навалом);
 - застосування декоративної викладки товарів тільки з рекламною метою;
 - насиченість викладки товарів (за рахунок максимального використання де­монстраційної площі торгового обладнання і скорочення резервних запасів у склад­ських приміщеннях);
 - недопущення переповнення товарами полиць гірок та інших елементів для викладення товарів;
 - поєднання паралельних ліній викладки товарів із різновисотною викладкою, включенням рекламних щитів;
 - викладання в оптимальній зоні огляду (в межах 1100 – 1600 мм від підлоги) товарів, швидка реалізація яких є пріоритетною для магазину;
 - забезпечення можливості вільного відбору кожної одиниці товару і повер­нення її на попереднє місце;
 - викладення супутніх товарів навалом у різних місцях торгового залу (біля ву­злів розрахунку, на лініях гірок) з використанням кошиків або касет;
 - використання торцевих щитів острівних стелажів для розміщення робочого запа­су товарів і рекламного викладення зразків;
 - викладення окремих зразків товарів без упаковки або в прозорій упаковці для більш детального ознайомлення покупця з пропонованим товаром.
       Кожна товарна група викладається певними способами і прийомами, застосування яких залежить від методу продажу, забарвлен­ня, малюнка та інших особливостей товару, а також конфігурації торгового залу, типу торгового обладнання, особливостей упаковки товару тощо.

 4. Організація роботи розрахункового вузла

З погляду організації загального торгово-технологічного процесу магазину самообслуговування найбільш ефективним вважається здійснення централізовані-розрахунків, яке дозволяє 3, с .460:
 - звільнити продавців-консультантів від виконання функцій розрахунку з покупцями і упаковування товарів, натомість більше уваги приділяти консультаціям покупців;
 - при здійсненні покупцем кількох купівель у різних відділах (секціях) магазину провести одночасний розрахунок за них;
 - рівномірно розподілити потоки покупців між робочими місцями контролер касирів;
 - підвищити продуктивність праці контролерів-касирів і оптимізувати їх чисельність.
       Форма розрахунків має тісний зв'язок із системою розстановки обладнання у торговому залі і його технологічним плануванням. Правильне вирішення цих питань забезпечує вільний доступ покупців до товарів і надання їм необхідної консультації, найкращі умови для руху потоку покупців у торговому залі. 
       Технологію проведення розрахунків в магазині „Бумі-маркет” показано в таблиці 12. Покупець доставляє інвентарний кошик з відібраними товарами до розрахункового вузла, ставить її на конвеєр біля касового вузла; у свою чергу, контролер-касир перевіряє ціну, перекладає товари у порожню корзину або лоток, реєст­рує на РРО вартість покупки, чітко називає загальну вартість покупки і суму отриманих грошей, видає касовий чек і здачу. Після остаточного розрахунку гроші ховаються касиром у грошовий ящик ЕККА.
       Розрахунки в магазині „Бумі-маркет” здійснюються з використанням елементів електронного обладнання – електронних контроль­но-касових апаратів, касових терміналів, сканерів тощо.

Таблиця 12

Технологія розрахунків з покупцями в магазині „Бумі-маркет”

 Важливою умовою підвищення рівня торговельного обслуговування в магазині „Бумі-маркет” є скоро­чення часу розрахунків з покупцями за відібрані товари, що може бути досягнуто за рахунок раціоналізації технології проведення розрахунків з покупцями.
       Також напрямком удосконалення розрахунків є організація розрахунків з використанням магазинних карток, для чого у вузлі розра­хунку „Бумі-маркет” може застосовуватися звичайний РРО, що оснащений пристроєм для зчиту­вання даних з картки і клавіатурою введення персонального ідентифікаційного но­мера (ПІН-код) клієнта, або спеціалізований касовий термінал, або ж звичайний персональний комп'ютер у поєднанні з принтером і пінпадом для введення ПІН-коду.
       Після введення магазинної картки в пінпад клієнт набирає свій ПІН-код, і після того, як карта відкриється, касир через клавіатуру касового термінала вводить ін­формацію про кількість та вартість придбаних товарів. Термінал підраховує загаль­ну вартість покупки, списує відповідну суму з рахунка клієнта, оновлює інформа­цію про залишок грошей на картці, запам'ятовує операцію в реєстрі і роздруковує чеки.
       Крім прискорення і спрощення розрахунків за товари, перевагами магазинних карток є також те, що існує можливість отримувати цінну інформацію маркетинго­вого характеру. Водночас впровадження таких технологій у кожному магазині не­можливе через значну вартість комплексу технічних засобів та доцільність їх екс­плуатації лише в магазинах з великими обсягами реалізації товарів.
       Проведемо розрахунок потреби в РРО в торговому залі магазину „Бумі-маркет”. Торговий зал має площу 280 м. кв. Згідно 3, с. 334 на в магазині з площею до 650 м. кв. на одного касира повинно припадати не менше 80 м. кв. Проведемо розрахунок кількості касових вузлів: =  280 / 80  = 3,5  розрахункових вузлів
       На даний час в магазині „Бумі-маркет” розташовано 3 розрахункових вузли. Можна зробити висновок, що кількість РРО в магазині достатня.  

 5. Послуги, що надаються покупцям в магазині

У практиці діяльності торговельних підприємств застосовуються різноманітні торговельні послуги. Деякі послуги можуть виконувати безпосередньо продавці, інші послуги надаються кваліфікованими спеціалістами, які за договорами оренди чи на інших умовах працюють на спеціально виділених площах магазинів, ще інші послуги мо­жуть виконуватися працівниками підприємств сфери побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, але збір заявок на їх виконання та прийом оплати за виконані послуги можуть здійснювати продавці магазинів, розташованих, наприклад, у сіль­ських населених пунктах. Значна частина торговельних послуг може виконуватися безпосередньо в магазинах на існуючих площах торгових залів, інші торговельні послуги надаються поза межами торговельного підприємства, але в зв'язку з його торговельною діяльністю. Тому для правильної організації надання торговельних послуг їх необхідно правильно класифікувати (табл. 13).

Таблиця 13

Класифікація торговельних послуг 2, с. 250

  Висока якість і стабільний характер надання торговельних послуг сприяють під­вищенню престижу роздрібного торговельного підприємства, удосконаленню об­слуговування покупців у роздрібній торгівлі, зростанню кількості постійних клієн­тів і залученню нових відвідувачів магазинів, завдяки чому збільшуються обсяги їх товарообігу, валових доходів, покращуються інші показники фінансово-госпо­дарської діяльності.
       В досліджуваному магазині „Бумі-маркет” на даний час не організовано надання торгівельних послуг. Магазину можна дати рекомендації щодо організації на території магазину надання послуг, які сприяють ефективній реалізації товарів – створення сприятливої і затишної атмосфери з високою культурою обслуговування, організація буфету, кафе типу «бістро», а також стоянки для автомобілів зі зручним паркуванням поблизу магазину. Ці послуги носять переважно культурно-побутовий характер, вони забезпечують створення різноманітних зруч­ностей для покупців, але будуть підвищувати привабливість та популярність магазину.
       Також, можна запропонувати магазину організувати радіточку на території. Основні функції, які вона має виконувати, наступні.
       По-перше, гучномовці розміщені на зовнішній стороні приміщення магазину можуть поширювати повідомлення про широкий асортимент та помірні ціни,  проведення акцій та свят, а також запрошувати відвідати торгові зали та кафе.
       По-друге, всередині приміщення можна також розставити гучномовці, які будуть сповіщати покупців магазину про нові секції, нові товари, що з'явилися; а також про товари, що продаються зі знижками.
       Слід відмітити, що у приміщенні магазину раніше існувала радіоточка і закупівля нової апаратури не потрібна, необхідно лише докупити гучномовці та налагодити роботу радіоточки. Необхідно провести закупку такого обладнання:
 - Комп'ютер – 3000 грн.
 - Посилювач звуку – 500 грн.
 - Гучномовці 2 шт. – 100 грн.
       Обладнання для організації такої реклами буде коштувати в середньому 3600 гривень. Очікуваний приріст споживачів при цьому 1-2% (за допомогою зовнішньої реклами), а приріст продаж – 3-5% (за рахунок додаткових покупців від зовнішньої реклами та підвищення продаж за рахунок внутрішньої реклами). Поточні витрати при такому способі реклами будуть невисокі – заробітна плата диспетчера зв'язку та разові оплати ремонту та профілактики технічного обладнання. Для організації даних заходів можна залучити орендаторів підприємства, що займаються торгівлею аудіотехнікою.
       Ще одним із найперспективніших напрямків підвищення ефективності господарської діяльності магазину вважається подовження робочого часу та відновлення роботи кафетерію на території магазину (після приватизації магазину кафетерій не працював). Магазин працює з 9 до 20 години в той час, коли найближчі конкуренти (магазин „Сільпо”, продуктовий магазин) – працюють до 21 години або цілодобово. Для організації подовженого робочого дня необхідно зробити наступні заходи.
       Основні витрати, які необхідно понести підприємству – це витрати на відокремлення території для кафетерію. Закупка та встановлення решітки та пластикових дверей, переоснащення зали обійдеться підприємству у 12000 грн. 
       У зв’язку з такими змінами у продовженні робочого дня на підприємстві необхідно перерозподілити робочий час між працівниками та визначити, чи достатньо працівників на підприємстві для обслуговування його у понадурочний час.
       При подовженні робочого дня магазину необхідно вирішити такі питання.
       Охорона приміщення в нічний час. Тут підприємство не потерпить додаткових втрат, так як на даний момент організована цілодобова охорона приміщень універмагу, тобто додаткові працівники та додаткова оплата праці не потрібна.
       Продавці. Зараз за кожною секцією товарів закріплено два продавці та один завідувач секцією. Завідувач секцією відповідає за асортимент та організацію торгівлі на його секції, тому подовження робочого дня завідувача секцією не передбачається. Продавці працюють через день по 12 годин на день (180 годин на місяць). Подовження робочого дня універмагу призведе до збільшення робочого часу продавців до 15 годин. Але для вечірньої торгівлі не потрібні продавці усіх секцій, необхідно залишити тільки двох продавців на вечірній зміні.
       Адміністратор. Основним обов’язком адміністратора є слідкування за організацією торгівлі у торгівельних залах, а також закриття універмагу у присутності охорони. Зараз на підприємстві два адміністратори,  що працюють через день по 12 годин на день (180 годин на місяць). Якщо адміністраторам  та продавцям подовжити робочий день до 15 годин (так як адміністратор повинен закривати магазин о 22 годині), то ці години згідно Закону Україні „Про працю та заробітну плату” є понаднормовим робочим часом, який повинен оплачуватись по більш високим тарифам.   
       Таким же чином збільшиться і робочий день працівників кафе.
       Проведемо розрахунок додаткової заробітної плати та додаткових обсягів відрахувань податків та зборів до позабюджетних фондів, що мають місце при збільшенні робочого часу універмагу (див. табл. 14).

Таблиця 14

Розрахунок додаткової заробітної плати та додаткових обсягів відрахувань податків та зборів до позабюджетних фондів 

Отже, кожного місяця підприємство буде нести наступні втирати на оплату праці:
 - заробітна плата – 2295 грн.
 - відрахування до фондів – 886,79 грн.
          Всього:  3181,79 грн.
          Щорічно ці витрати складуть 3181,79*12 = 38181,48 грн.
       Також, із збільшенням робочого часу збільшиться використання електроенергії. Так як в середньому робочий час збільшується на 27%, то слід очікувати і пропорційного збільшення енерговитрат. У минулому році енерговитрати склали 15,8 тис. грн., то можна прогнозувати збільшення витрат на енергопостачання до 20,07 тис. грн. Отже, додаткові витрати електроенергії складуть 20,07 – 15,8 тис. грн. = 4,27 тис. грн.
       Разом додаткові витрати складуть: 4270 + 38181,48  = 42451,48 грн.
       Очікується підвищення попиту на 5%. Розрахуємо ефективність впровадження подовженого робочого часу і відновлення роботи кафетерію (табл. 15,16).

Таблиця 15

Прогноз підвищення попиту на 2008-20010 рр. 

Таблиця 16

Розрахунок ефективності запропонованих заходів щодо збільшення часу роботи та відновлення роботи кафетерію

Отже, навіть при очікуваному приросту попиту на 1% і при інвестиціях у 12 тис. грн. підприємство „Бумі-маркет” має отримати чистий дохід 80,6 тис. грн. за сприятливих ринкових умов.  Прибутковість інвестицій за три роки складе 672%.

  ВИСНОВКИ

 В результаті проведеного дослідження можна зробити висновки. 
       На даний час в Україні відбувається бурхливий розвиток прогресивних методів продажу, зокрема супермаркетів самообслуговування, про свідчать дослідження ринку. Самообслуговування – це метод продажу, при якому покупці мають віль­ний доступ до всіх товарів, відкрито викладених у торговому залі магазину на пристінному та острівному обладнанні, і повну можливість самостійно огляда­ти і вибирати товари без допомоги продавця, а оплачувати покупки у вузлі розрахунку, розташованому при виході з торгового залу магазину.
       В роботі проведено дослідження організації системи самообслуговування в магазині „Бумі-маркет”.
       Аналіз асортименту магазину показав, що асортимент товарів у 2007 році майже не змінювався. Товарна група кулінарних виробів має явно сезонний характер. Тому підприємству необхідно скорочувати асортимент даних товарів у літній період, коли дані товари потерпають зменшення у попиті. Взимку, коли попит на дані товари підвищується у зв’язку із багатьма святковими днями у цьому періоді, необхідно розширювати асортимент даної товарної групи.
       Товарна група хлібобулочних виробів та круп має дуже низьку рентабельність, але для того, щоб підтримувати імідж продуктового магазину підприємство має залишати асортимент даної товарної групи без змін або навіть розширити його. 
       Ковбасні вироби приносять достатні прибутки, але останнім часом рентабельність їх продажу збільшилась. Це говорить про підвищення попиту на дані товари, тому товарний асортимент даної групи необхідно підтримувати або трохи розширити.
       Асортимент товарної лінії кисломолочних продуктів явно дуже широкий, тому необхідно вибрати з кожної товарної лінії товарні марки, що користуються найбільшим попитом, а інші видалити з асортименту.
       Товарні групи солодощів та консервації мають потенціал для підвищення їх рентабельності для цього необхідно розширити їх асортимент.
       Також для підвищення попиту у магазині необхідно додати нові товарні лінії. Так у магазині зовсім немає напоїв (солодкої та мінеральної води). Так як влітку попит на такі товари підвищується магазину вкрай необхідно внести до маркетингового плану на наступний квартал введення нової товарної лінії.
       В магазині „Бумі-маркет” на торговому обладнанні товари викладають на основі комбінованої системи викладання. Комбінована система поєднує елементи вертикальної і горизонтальної системи і застосовується, як правило, з метою більш ефективного використання місткості встановленого в торговому залі магазину обладнання та підвищення насиченості викладки.
       Викладання товарів на торгово-технологічному обладнанні торговому залі магазину здійснюється  з урахуванням антропометричних характеристик по­купців, відповідно до яких оптимальною висотою огляду будь-якого об'єкта для покупця середнього зросту вважається рівень 110 – 160 см; менш зручними є рівні за висотою 80 – 110 см та 160 – 180 см, найменш зручними – до 80 см і понад 180 см.
       Розрахунки в магазині „Бумі-маркет” здійснюються з використанням елементів електронного обладнання – електронних контроль­но-касових апаратів, касових терміналів, сканерів тощо. Покупець доставляє інвентарний кошик з відібраними товарами до касової кабіни, ставить її на касовий прилавок; у свою чергу, контролер-касир перевіряє ціну, перекладає товари у порожню корзину або лоток, реєст­рує на РРО вартість покупки, чітко називає загальну вартість покупки і суму отриманих грошей, видає касовий чек і здачу. Після остаточного розрахунку гроші ховаються касиром у грошовий ящик РРО.
       Важливою умовою підвищення рівня торговельного обслуговування в магазині „Бумі-маркет” є скоро­чення часу розрахунків з покупцями за відібрані товари, що може бути досягнуто за рахунок раціоналізації технології проведення розрахунків з покупцями.
       В досліджуваному магазині „Бумі-маркет” на даний час не організовано надання торгівельних послуг. Магазину можна дати рекомендації щодо організації на території магазину надання послуг, які сприяють ефективній реалізації товарів – створення сприятливої і затишної атмосфери з високою культурою обслуговування, організація буфету, кафе типу «бістро», а також стоянки для автомобілів зі зручним паркуванням поблизу магазину.
       Також в роботі пропонується відкрити радіоточку в магазині та через гучномовці сповіщати покупців зовні магазину про товари, які пропонує магазин. Для покупців всередині магазину передбачається надавати інформацію про проведення акцій та дегустацій.
       Також пропонується відновити роботу кафетерію, який існував в магазині ще до його приватизації. Було розраховано ефективність таких пропозицій. При очікуваному приросту попиту на 1% і при інвестиціях у 12 тис. грн. підприємство „Бумі-маркет” має отримати чистий дохід 80,6 тис. грн. за сприятливих ринкових умов.  Прибутковість інвестицій за три роки складе 672%. 

                                                 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  

1. ДСТУ 4303:2004. Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять / Р. Андрющенко (розроб.). – Офіц. вид – К.: Держспоживстандарт України, 2005. – ІІІ. – 30 с.
2. Апопій В. В. та ін. Теорія і практика торговельного обслуговування: Навч. посібник // За ред. В. В. Апопія. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 496 с.     
3. Апопій В. В., Міщук І. П., Ребицький В. М. та ін. Організація торгівлі: Підручник. – 2-ге вид., перероб і доп. / За ред. В. В. Апопія. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 616 с.    
4. Герасимчук З. В., Ковальська Л. Л., Вахович І. М. Організація та технологія торгівлі: Навч. посіб. / Луцький держ. технічний ун-т. – Луцьк: Надстир'я, 2005. – 324 с.
5. Голошубова Н. О. Організація торгівлі: Підруч. для вищ. навч. закл.  – К.: Книга, 2004. – 560 с.
6. Гринів Б. В. Аналіз товарообороту підприємств роздрібної торгівлі: Навч. посіб. / Укоопспілка; Львівська комерційна академія. – Л.: Видавництво Львівської комерційної академії, 2005. – 147 с.
7. Криницька О. Ринки та Компанії // Український дiловий тижневик "Контракти" / № 46 вiд 12-11-2007.
8. Організація торгівлі: Програма, метод. вказ. та завдання для самост. роботи для студ. / Укоопспілка; Львівська комерційна академія / Ю. М. Хом'як (уклад.), І. П. Міщук (уклад.) – Л.: Видавництво Львівської комерційної академії, 2005. – 82 с.
9. Основні правила торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами: Зб. нормативних документів з питань торгівлі (станом на 1 лютого 2003 року) / М. І. Камлик (упоряд.). – К.: Атіка, 2003. – 512 с.
10. Сіроман У. В., Задорожна І. М. Товарознавство продовольчих товарів. – К.: Лібра, 2002.
11. Торгівля алкогольною та тютюновою продукцією / Ю. П. Вільховий (упоряд.), Л. І. Мігунова (упоряд.). – К., 2005. – 112 с.
12. Уманців Г. В. Документування операцій на підприємствах торгівлі та ресторанного господарства: Навч. посібник / Київський національний торговельно-економічний ун- т. – К.: КНТЕУ, 2005. – 284 с.
13. Футало Т. В. Формування конкурентних систем у сфері торгівлі. – Л.: Вид-во Львівської комерційної академії, 2006. – 292 c.
14. Яковлев Ю. П. Економіка торгівлі: Навч. посібник для студ. екон. спец. вищих навч. закл.. – Херсон: Олді-плюс, 2004. – 258 с.
15. Офіційний сайт Державного Комітету Статистики України. - Електронний ресурс. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/

ДОДАТКИ

 Додаток А

 Звіт про фінансові результати “Бумі-маркет”

станом на 31.12.2007