Мы сделаем такую контрольную за 375 грн
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний авіаційний університет
ЕКОНОМІКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ
Методичні рекомендації до виконання домашнього завдання (контрольної роботи) для студентів денної та заочної форм навчання спеціальностей
6.091600 “Біотехнологія”,
6.091600 „Хімічна технологія палива і вуглецевих матеріалів”.
Київ 2007
УДК 338.45: 66 (076.5)
ББК У9 (4 Укр.) 306 р
Е 457Укладачі: А.А.Акопян, О.П.Стасюк, О.О.Давидюк
Рецензент: В.В.Матвєєв
Затверджено методично – редакційною радою Національного авіаційного університету
(протокол №
Е 457 Економіка та організація хімічних виробництв. Методичні рекомендації до виконання домашнього завдання (контрольної роботи)/Укладачі: А.А.Акопян, О.П. Стасюк, О.О.Давидюк — Київ: НАУ, 2007. — 28с.
Викладено конспект основних визначень дисципліни, рекомендації до виконання контрольної роботи (домашнього завдання) та список літератури.
Вступ
Дані методичні рекомендації підготовлено відповідно до навчальної програми дисципліни “Економіка та організація хімічних виробництв” для бакалаврів спеціальностей 6.092900 “Біотехнологія біологічноактивних речовин”, 6.091600 “Хімічна технологія палива і вуглецевих матеріалів”.
Основною метою виконання домашнього завдання (контрольної роботи) є поглиблене засвоєння теоретичних знань, набутих студентами, шляхом виконання практичних розрахунків.
Під час виконання домашнього завдання студенти набувають практичних навичок розрахунку таких економічних та фінансових показників підприємства, як витрати, доходи, прибуток.
Правильний вибір найбільш ефективного варіанта інвестиційного проекту може бути зроблений шляхом порівняння декількох можливих рішень за низкою показників (критеріїв) економічної ефективності проектів.
Виконання домашнього завдання має сприяти підготовці студентів до вирішення практичних завдань в області економіки, організації і управління виробництвом на підприємствах хімічної галузі.
Домашнє завдання складається з завдань, що охоплюють наступні питання навчальної дисципліни:
1. Основні фонди підприємства та їх амортизація.
2. Обігові кошти підприємства.
3. Витрати виробництва.
4. Собівартість продукції.
5. Економічна оцінка ефективності впровадження в виробництво нової техніки та нових технологій.
Зарахування домашнього завдання являється однією з форм підсумкового контролю знань студентів з дисципліни “Економіка та організація хімічних виробництв”, тому без його виконання студент не допускається до складання заліку.
Короткі теоретичні відомості щодо виконання домашнього завдання (контрольної роботи).
Засоби виробництва підприємств хімічної промисловості складаються з засобів праці, предметів праці та самої праці.
Засоби праці – це раніше уречевлені предмети виробництва, за допомогою яких здійснюються виробничі процеси, тобто, за допомогою яких людина працює.
Предмети праці – це всі складові хімічних виробництв, над якими людина працює.Праця – це здатність робочої сили виконувати виробничі обов`язки відповідної кваліфікації у визначених законодавством умовах.
Склад засобів виробництва наведено на рис.1.
Рис.1. Засоби виробництва підприємства.
Основні фонди – це засоби виробництва, які приймають участь у виробничому процесі довгий проміжок часу, як правило, не змінюють свою натуральну форму, а свою вартість переносять на собівартість виготовленої продукції частинами по мірі зносу.Основні фонди поділяються на основні виробничі фонди та основні невиробничі фонди.
Основні виробничі фонди – це ті, що приймають участь у виробництві продукції. Наприклад будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини і обладнання, транспортні засоби та ін.
Основні невиробничі фонди – це ті, що обслуговують процес виробництва, до яких відносяться палаци культури, бібліотеки, заклади відпочинку та оздоровлення працівників та інші.
Оцінка основних фондів проводиться за первинною, відновлювальною, залишковою та ліквідаційною вартостями.
Первинна вартість – це вартість придбання, транспортування, монтажу та пуско-налагоджувальних робіт.
Відновлювальна вартість – це вартість виготовлення любого елемента основних фондів в умовах сьогодення. В бухгалтерському обліку ця вартість має назву переоціненої вартості.
Залишкова вартість розраховується шляхом віднімання від первинної вартості величини нарахованих амортизаційних відрахувань.
Ліквідаційна вартість враховує вартість ліквідації кожного елемента основних фондів після зняття їх з обліку. До ліквідаційної вартості включають вартість приладів, обладнання та устаткування, придатного для використання у виробництві та вартість реалізованого металобрухту.
Знос основних фондів проявляється через втрату своїх первинних властивостей внаслідок впливу навантажень та навколишнього середовища.
Амортизація основних фондів – це процес перенесення вартості основних фондів на вартість виготовленої продукції частинами по мірі зносу.
Фондовіддача визначає скільки доходів отримало підприємство на одну грошову одиницю вартості основних фондів за період, що аналізується.
Фондомісткість визначає, яка вартість основних фондів припадає на одну грошову одиницю одержаних доходів за період, що аналізується.
Фондоозброєність характеризує вартісний вираз основних фондів, що використовується одним працюючим у виробничому процесі.
Обігові кошти підприємства – це частина виробничих фондів, що повністю використовуються у кожному виробничому циклі, переносять свою вартість на собівартість виготовленої продукції, та, як правило, втрачають свою натурально-речову форму.
Обігові кошти складаються з оборотних фондів та фондів обігу.
Оборотні фонди знаходяться у виробничих запасах та в процесі виробництва і їх призначення полягає в обслуговуванні процесу виробництва.
Фонди обігу обслуговують процес постачання та реалізації продукції і обслуговують сферу обігу.
Норма запасу обігових коштів визначає період часу (в днях) який підприємство буде безперебійно працювати, використовуючи власні запаси.
Норматив запасу визначає суму грошових коштів, необхідну для формування норми запасу обігових коштів.
Обіг обігових коштів – це кругообіг обігових коштів, що розглядається, як безперервний процес.
Продуктивна праця – це усвідомлена, цілеспрямована праця на виготовлення продукції або послуг з метою задоволення суспільних потреб і на цій основі одержання прибутку.
Продуктивність праці складається з інтенсивності праці, екстенсивності праці та продуктивної сили праці.
Інтенсивність праці характеризується напруженістю праці за одиницю часу.
Екстенсивність праці визначається тривалістю трудового процесу за визначений проміжок часу (день, тиждень, місяць).
Продуктивна сила праці – це раніше уречевлені засоби праці, які використовуються у виробничому процесі.
Продуктивність праці визначається за допомогою опосередкованих показників виробітки та трудомісткості.
Виробітка характеризується кількістю виготовленої продукції в одиницю часу.
Трудомісткість визначає кількість праці (часу) витрачених на одиницю продукції.
Заробітна плата в широкому тлумаченні – це частина внутрішнього валового продукту (ВВП),що використовується на задоволення особистих потреб працюючих.
Заробітна плата у вузькому тлумаченні – це сукупність винагород в грошовій чи натуральній формах, отриманих працівником за фактично виконані обсяги роботи.
Тарифна система – це сукупність законодавчих та підзаконних актів, що дозволяють визначити рівень заробітної плати та ступінь її диференціації в залежності від якості, умов праці та інших факторів.Тарифно-кваліфікаційні довідники визначають кваліфікаційні вимоги до працюючих, їх вмінь та знань.
Тарифна ставка вказує на абсолютний розмір оплати простої праці за одиницю часу.
Тарифний коефіцієнт характеризує співвідношення в оплаті праці між наступними тарифними розрядами і базовим (нижчим).
Відрядна оплата праці визначається на основі обсягу фактично виготовленої продукції, тарифної ставки та тарифного коефіцієнту.
Погодинна оплата праці визначається на основі фактично відпрацьованого часу та посадового окладу.
Собівартість продукції визначає витрати підприємства на виробництво та реалізацію одиниці продукції, тобто не виражені в грошовій формі основні фонди, обігові кошти, заробітна плата, та інші витрати підприємства, необхідні для виробництва і реалізації продукції.
Калькуляція – це процес розподілу витрат підприємства між різними видами продукції.
Постійні витрати – це постійні витрати в часі (до певних обсягів виробництва), питома вага яких із збільшенням обсягів виробництва зменшується у собівартості продукції.
Змінні витрати є постійними в собівартості одиниці продукції, а їх обсяг збільшується із збільшенням обсягів виробництва.
Прямі витрати – це витрати, що прямим рахунком розподіляються між видами продукції підприємства.
Непрямі витрати розподіляються між видами продукції підприємства за допомогою опосередкованих способів.
Основні витрати використовуються підприємством безпосередньо на виробництво продукції.
Накладні витрати підприємство використовує на обслуговування виробничих процесів.
Ефективність інвестицій характеризує співвідношення між результатом від інвестування та витратами на інвестування протягом життєвого циклу інвестиційного проекту.
Ефективність виробництва характеризує співвідношення між результатом виробництва (доходи, виручка), та ресурсами, що приймали участь у виробництві.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ)
В умовах розвитку ринкових відносин, формування ринку товарів та послуг велике значення має оцінка ефективності інвестиційних проектів впровадження у виробництво нової техніки, нового обладнання, систем, комплексів та нових технологій.
Правильний вибір найбільш ефективного варіанту проектного рішення здійснюється на основі зіставлення і оцінки декількох можливих рішень по ряду техніко-економічних показників та критеріїв фінансової ефективності проектів.
При виконанні домашнього завдання (контрольної роботи) студенти набувають практичних навичок розрахунку економічних та фінансових показників підприємства, закріплюють теоретичні знання з визначення собівартості експлуатації обладнання та показників ефективності інвестиційних проектів впровадження у хімічне виробництво нової техніки, нового обладнання, систем, комплексів та нових технологій.
Домашнє завдання (контрольна робота) є одним з досить важливих етапів у підготовці студентів до дипломного проектування, дає інструмент для вирішення практичних задач в області економіки, організації, управління виробництвом, інвестиційного менеджменту на підприємстві.
ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (контрольної роботи)
Домашнє завдання (контрольна робота) виконується індивідуально по варіантах.
Під час виконання та оформлення контрольної роботи необхідно враховувати наступні вимоги:
- контрольна робота виконується на стандартних аркушах формату А-4;
- контрольна робота повинна бути прошита;
- при виконані роботи на комп’ютері роздрукування проводиться шрифтом Times New Roman 14;
- кожний розділ починають з нового листа. Поля сторінки: зліва – 25мм, справа, зверху, знизу – 10мм. Номер сторінки ставлять у правому верхньому куті;
- вибір варіанту роботи для розрахунку поточних витрат з експлуатації обладнання здійснюється по останній цифрі в заліковій книжці.
Подані у пояснювальній записці матеріали в обов’язковому порядку повинні містити приклади розрахунків, виконані з використанням усіх формул з підстановкою в них числових значень (величин) та зазначенням їхніх одиниць виміру (один приклад для кожної з формул).
ЗМІСТ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (КОНТОРОЛЬНОЇ РОБОТИ)
Домашнє завдання (контрольна робота) містять наступні розділи:
1. Титульна сторінка (дод. 1).
2. Розрахунок витрат з експлуатації нового обладнання по варіантах проекту.
3. Розрахунок основних економічних показників ефективності за двома альтернативними інвестиційними проектами впровадження в експлуатацію нового обладнання: чисту поточну вартість (чисті дисконтовані вигоди) – NPV; коефіцієнт „Вигоди/витрати” (В/С); точку окупності інвестицій (Ток); внутрішню ставку рентабельності проекту – IRR.
4. На підставі проведених розрахунків скласти порівняльну таблицю економічних показників ефективності впровадження в експлуатацію нового обладнання та побудувати графік розрахунку внутрішньої ставки рентабельності.
5. Провести аналіз результатів розрахунку та зробити висновки і рекомендації щодо вибору найбільш ефективного варіанту проекту.
ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ВИКОНАННЯ
ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ)
1. Дані для розрахунку поточних витрат за варіантами обладнання наведені у дод. 2.
2. Вартість альтернативних варіантів нового обладнання (одноразових, капітальних вкладень) та доходи (вигоди), одержані від експлуатації обладнання, наведені у дод. 3
3. Додаткові інвестиції, пов’язані з підготовкою та перепідготовкою кадрів, придбанням нових засобів обслуговування обладнання, систем, комплексів, їх модернізацією, реконструкцією підприємства приведені у дод.4.
4. У розрахунках слід виходити із умови, що запропоновані до впровадження варіанти нового обладнання мають термін реалізації проекту (життєвий цикл) n, що дорівнює 7 рокам.
5. Передбачається, що щорічне зниження поточних експлуатаційних витрат складає 2%, а доходи (вигоди) щорічно збільшується на 1,5% до попереднього року.
6. Коефіцієнти дисконтування наведені у дод. 5. Вихідну ставку дисконта у розрахунках прийняти 10%. На світовому ринку інвестори надають кредити за ставками у межах 8-12% річних.
7. Схема розрахунку чистої поточної вартості (NPV) за проектами наведена у дод.6.
8. Порівняльна таблиця економічних показників ефективності впровадження в експлуатацію нового обладнання наведена у дод. 7.
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ)
Визначення поточних витрат з експлуатації нового обладнання.
Поточні експлуатаційні витрати (Векс) визначаються за формулою:
Векс = Впр+Внпр ,де Впр – прямі витрати; Внпр – непрямі витрати.
Прямі витрати складаються з наступних елементів витрат:
Впр = Взп+Всз+Вам+Вт.о. +Він.пр ,
де Взп – витрати на оплату праці персоналу, який обслуговує обладнання, грн./рік; Всз – відрахування на соціальні заходи, грн./рік; Вам – витрати на повне відновлення (амортизацію) основних фондів, грн./рік; Вт.о. – витрати на технічне обслуговування та ремонт основних фондів (матеріальні витрати), грн./рік; Він.пр – інші прямі витрати, пов’язані з обслуговуванням основних фондів, грн./рік.
Витрати на оплату праці включають основну та додаткову заробітну плату.
Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові досягнення, сумлінність і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Витрати на оплату праці персоналу, який обслуговує обладнання (Взп), визначається:
Взп = WтоКтрТзпКдод ,
де Wто – обсяг робіт з технічного обслуговування та ремонту, нормо-год/рік; Ктр – коефіцієнт, що враховує трудомісткість поточних та капітальних ремонтів; Тзп – середня погодинна тарифна ставка, грн./нормо-год; Кдод – коефіцієнт, що враховує додаткову заробітну плату.
Витрати по статті „Відрахування на соціальні заходи” включають відрахування на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, відрахування на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності, на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату непрацездатності.
Розмір страхових внесків (зборів) встановлюється у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників: до пенсійного фонду – 33,2%, до фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності – 1,5%, до фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття – 1,3%, до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань – 6,82% для підприємств хімічної галузі.
Витрати по статті „Відрахування на соціальні заходи” (Всз) визначаються:
Всз = КвідВзп ,
де Квід – коефіцієнт відрахувань на соціальні заходи, прийняти рівним 0,4282.
До витрат на повне відновлення (амортизацію) основних фондів включаються суми нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.
Витрати на повне відновлення (амортизацію) обладнання визначаються:
Вам = (Нп.вВп.об)/100 ,
де Нп.в – норма амортизації на повне відновлення обладнання. В розрахунках норми амортизації дорівнює 24% річних, як середня величина для всіх груп основних фондів. Вп.об – первинна вартість обладнання, грн. (дод. 3).
Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного періоду в наступних розмірах (в розрахунку на квартал):
- перша група – 2%,
- друга група – 10%,
- третя група – 6%,
- четверта група – 15%.
Згідно з вимогами статті 8 Закону України ,,Про оподаткування прибутку підприємств” до першої групи належать будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування).
Друга група включає автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання та устаткування, приладдя до них.
До третьої групи відносять усі інші основні фонди, що не ввійшли до першої, другої та четвертої груп.
До четвертої групи основних фондів віднесено електронно-обчислювальні машини, інші машини, призначені для обробки інформації, їх програми забезпечення, пов`язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у т.ч. стільникові), мікрофони і рації вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).
Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються шляхом застосування встановлених законом норм амортизації до балансової вартості відповідних груп основних фондів на початок звітного періоду (кварталу).
Балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду розраховується за формулою:
,
де - балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду, грн.;
- сума витрат на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкції, модернізації та інших поліпшень основних фондів протягом попереднього звітного періоду, грн.;
- сума виведених з експлуатації основних фондів протягом попереднього звітного періоду, грн.;
- сума амортизаційних відрахувань, нарахованих протягом попереднього звітного періоду, грн.
Амортизації підлягають такі витрати підприємства:
- на придбання основних фондів для власного виробничого використання з моменту введення їх в експлуатацію (водночас основні фонди, отримані безоплатно, амортизації не підлягають);
- на самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;
- на проведення усіх видів ремонту основних фондів протягом звітного періоду, їх реконструкцію і модернізацію та інші витрати для поліпшення основних фондів, що перевищують 10% витрат щодо сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, збільшують балансову вартість груп 2,3,4 чи окремих об’єктів основних фондів першої групи, пропорційно до сукупної балансової вартості цих груп та окремих об’єктів основних фондів першої групи на початок розрахункового періоду.
Не підлягають амортизації та повністю належать до складу валових витрат, які визначаються під час обчислення прибутку, що підлягає оподаткуванню, за звітний період витрати підприємства на: придбання і відгодівлю продуктивних тварин; вирощування багаторічних плодоносних насаджень; придбання основних фондів з метою подальшого продажу їх іншим особам або використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам; утримання основних фондів, що перебувають на консервації.
Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування такі витрати:
- бюджетів на будівництво й утримання споруд благоустрою житлових будинків, придбання і зберігання бібліотечних та архівних фондів;
- бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування;
- на придбання та зберігання Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, формується та утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних і архівних фондів;
- на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних фондів.
До витрат на технічне обслуговування та ремонт обладнання (матеріальні витрати) включається вартість витрачених у виробництві основних матеріалів, напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, запасних частин, допоміжних та інших матеріалів.
При виконанні роботи загальну величину витрат на технічне обслуговування та ремонт обладнання слід прийняти в розмірі 25% від загальної суми витрат на повне відновлення (амортизації) обладнання, як величину, визначену на основі статистичної звітності:
Вт.о. = 0,25Вам .
До інших витрат включають ті з них, які за змістом не можна віднести до вище перерахованих. До них належать витрати по оплаті послуг інформаційно-обчислювальних центрів, витрати на гарантійний ремонт, витрати з виробничих випробувань обладнання, систем, комплексів і т.ін.
При виконанні роботи інші прямі витрати прийняти в розмірі 15% від суми прямих витрат, як величину, визначену на основі статистичної звітності:
Він.пр. = 0,15 (Взп + Всз + Вам + Вт.о.) .
Непрямі витрати (Внпр). До непрямих витрат належать витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням виробництва, зокрема витрати на оплату праці адміністративно-управлінського та обслуговуючого персоналу, інші витрати, пов’язані з управлінням.
При виконанні роботи непрямі витрати прийняти 40% від прямих витрат:
Внпр= 0,4 Впр .
Оцінка економічної ефективності впровадження в експлуатацію нового обладнання.
Показниками економічної ефективності інвестиційного проекту впровадження в експлуатацію нового обладнання є:
- чиста поточна вартість або чисті дисконтовані вигоди – NPV;
- коефіцієнт „Вигоди/витрати” – В/С;
- точка окупності інвестицій – Ток;
- внутрішня ставка доходу або внутрішня норма рентабельності – IRR.
Чисту поточну вартість або чисті дисконтовані вигоди (NPV) розраховують як різницю між поточною дисконтованою вартістю майбутніх вигод та поточною дисконтованою вартістю майбутніх витрат на обслуговування інвестиційного проекту за весь його життєвий цикл:
,
де Bt та Ct – відповідно повні вигоди та повні витрати у рік t, грн.;
t – відповідний рік експлуатації проекту (1,2,3,...n); n – термін служби проекту, років, в розрахунках прийняти рівним 7 рокам; r – ставка дисконта, що враховує майбутню вартість грошей.
Коефіцієнт дисконтування визначається за наступною формулою:
.
Вигоди від здійснення проекту складаються за рахунок зниження поточних експлуатаційних витрат. Ефект від впровадження у виробництво нового обладнання може проявлятися за рахунок зниження трудомісткості, матеріалоємності робіт по технічному обслуговуванню та ремонту обладнання, економії палива, електроенергії, що забезпечує зниження витрат по заробітній платі з відрахування на соціальні заходи та в цілому витрат на технічне обслуговування та ремонт обладнання.
Витрати на здійснення проекту Сt складаються з вартості обладнання (одноразових капітальних вкладень), додаткових інвестицій, експлуатаційних витрат:
Ct = Kt+Kдод+Вekc.t ,
де Kt і Вekc.t відповідно, одноразові капітальні вкладення та поточні експлуатаційні витрати в t році, грн./рік; Кдод – додаткові інвестиції, грн./рік.
У розгорнутому виді формула має вигляд:
.
Під внутрішньою ставкою доходу або внутрішньою нормою рентабельності (IRR) розуміють таку ставку дисконта (r), при якій чиста поточна вартість (NPV) дорівнює нулю:
.
Внутрішня норма рентабельності (IRR) дає відповідь на питання, яка гранично допустима ставка відсотку на капітал забезпечує життєздатність проекту, або яка гранично допустима вартість капіталу (r) для інвестування у проект, який розглядається. Якщо розрахункове значення IRR більше відсоткової ставки за позиковими інвестиціями у проект, то проект визначають доцільним і навпаки.
Порівняння розрахункового значення IRR з діючою ставкою дисконта на капітал дозволяє визначити ступінь „живучості” проекту, запас його „міцності”.
Розрахунок шуканого значення IRR ведуть методом послідовних наближень. Підставляючи у вищенаведену формулу змінні із заданим кроком ставки дисконта (r), визначають таке її значення, при якому NPV стає рівною нулю (NPV = 0).
Розрахунок внутрішньої норми рентабельності можна виконати графічно (див.рис.1). Для цього на осі абсцис відкладаємо різні значення ставки дисконтування, а на осі ординат – значення NPV. Визначивши крапку перетину кривої Nn з віссю абсцис, визначаємо значення внутрішньої норми рентабельності IRR = r.
Рис. 1. Графічний метод розрахунку внутрішньої норми рентабельності
Розрахунок коефіцієнта „Вигоди/Витрати” (В/С) ведуть за формулою:
Проекти з більшим значенням коефіцієнта визнають більш привабливими для інвестора, ніж проекти з меншим його значенням.
Точка окупності інвестицій (проекту) є зворотною величиною коефіцієнта „Вигоди/витрати” (В/С):
,
де Ток - точка окупності інвестицій (проекту) на життєвому циклі проекту.
При виборі за цим критерієм приоритетними визначаються проекти з найменшою точкою окупності інвестицій.
За результатами проведених розрахунків складається порівняльна таблиця економічних показників ефективності впровадження нового обладнання і будуються графіки розрахунку внутрішньої ставки рентабельності та терміну окупності інвестицій за альтернативними проектами.
В кінці домашнього завдання (контрольної роботи) необхідно зробити висновки та рекомендації щодо вибору найбільш ефективного варіанту проекту.
Список літературИ
Основний
1. ЗАКОН України “Про підприємства в Україні” від 27.03.91. № 887-ХІІ.
2. Закон України “Про оплату праці“ / Закони України, том 8.—К.: Ін-т законодавства, 1997.—210-218 с.
3. Закон України “Про транспорт” від 10.11.94 р.
4. Андросова А.С. Сетевое планирование и управление опытным производством.—М.: Экономика, 1979.— 189 с.
5. Голибардов Е.И., Кудрявцев А.В., Сененко М.И. Техника ФСА.—Киев: Техника, 1990.—156 с.
6. Кулаев Ю.Ф. Экономика предприятия: Конспект лекций.—К.: КМУЦА, 1999.—140 с.
7. Основы функционально-стоимостного анализа: Учебное пособие /Под ред. М.П. Карпунина, Б.И. Майданчика.—М.: Энергия, 1980.—202 с.
8. Родченко В.О., Новак В.А. Менеджмент: Навчальний посібник. – К.: НАУ, 2001. – 232 с.
9. Економика транспорту/ Навчальний посібник. —К.: КДАВТ, КМУЦА, 1999.—254 с.
10. Економіка цивільної авіації: Навчальні завдання для лабораторних та практичних занять/ Уклад.: А.М. Малашенко, Е.Д. Дмитренко, Г.С. Диброва, Л.І. Перевозчикова, Л.О. Городецька, Н.Н. Кравчук, Л.Ф. Мухіна.—К.: КМУЦА, 1998.—108 с.
11. Економіка цивільної авіації. Методичні вказівки до практичних занять для студентів спеціальностей 7.092210 “Технічна експлуатація авіаційних електрифікованих та пілотонавігаційних комплексів” та 7.090703 “Апаратура радіозв’язку радіомовлення та телебачення”/ Уклад.: Е.Д. Дмитренко, Л.К. Ожигін.—К.: НАУ, 2001.—32 с.
12. Хопчан М.І., Харів П.С., Бойчик І.М. Організація і планування виробництва: Теорія і практика. Навчальний посібник.—Тернопіль: Марком, “Нова генерація”, 1996.—194 с.
13. Экономика гражданской авиации. Методические указания и контрольное задание для студента заочного факультета специальности 7.090703 «Техническая эксплуатация транспортного радиоэлектронного оборудования»/ Составители: Л.А. Городецкая, Л.К. Ожигин.—К.: КМУЦА, 1999.—24 с.
14. Економіка підприємства: Підручник/ За заг. ред. С.Ф. Покропивного.—Вид. 2-ге, перероб. та доп.—К.: КНЕУ, 2001.—528 с.
Додатковий
15. Бляхман Л.С. Экономика фирмы: Учебное пособие.—СПб: Из-во Михайлова, 2000.—279 с.
16. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник.—К.: Атака, 2002. – 480 с.
17. ДАНІЛОВ О.Д., ФЛІЄСАК Н.П. Податки в Україні: Учбовий посібник. – К.: УкрІНТЕІ, 2003. – 348 с.
18. Зайцева О.А., Радугин А.А., Радугин К.А., Рогачова Н.И. Основы менеджмента: Учеб. пособие для вузов. – М.: Центр, 2000.
19. Збірник законів України 1,2 том—К.: Інститут Законодавства України.
20. Зубовський В.М. Економіка підприємництва. Опорний курс лекцій. Українсько-фінський університет, 1999.—220 с.
21. Кейлер В.А. Экономика предприятия: Курс лекций.—М.: Инфра; Новосибирск: НГАЭиУ, «Сибирское соглашение», 2000.—132 с.
22. КУЛАЕВ Ю.Ф. Экономика гражданской авиации Украины. – К.: «Феникс», 2004.- 667 с.
23. Матвиенко Г. Б. Тарифы и цены в гражданской авиации.—М.: Транспорт, 1985.—168 с.
24. Мескон М.Х., Альберт М. Основы менеджмента.—М.: «Дело», 1992.—702 с.
25. Мова В.В., Паламарчук В.А. Методы оценки эффективности плановых решений в ГА:./ Учебное пособие,—К.: КИИГА, 1986.—86 с.
26. Примак Т.О. Економіка підприємств: Навчальний посібник.—К.: РіАУП, 1999.—108 с.
27. Руководство по сборам за пользование аэропортами и аэронавигационными средствами.— Монреаль. ИКАО, 2000.—663 с.
28. Хміль Ф.І. Менеджмент: Підручник.- К.: Вища шк., 1995. – 351 с.
29. Швандер В.А., Просолова В.П. Экономика предприятия. Тесты, задачи, ситуации.—М.: ЮНИТИ, 1997.— 455 с.
30. Экономическая оценка технических решений и инвестиционных проектов на воздушном транспорте: Краткие методические рекомендации для студентов всех специальностей/ Составитель: Ю.Ф. Кулаев.—К.: КМУГА, 1996.—16 с.
31. Экономика: Учебник/ Под ред. А.С. Булатова.—М.: Изд-во БЕК, 1997.—816 с.
32. Экономика гражданской авиации: Учебное пособие/ А.Н. Малашенко, А.Н. Андрейчук, Л.А. Городецкая, Э.Д. Дмитренко, В.Г. Коба, Л.И. Перевозчикова.—К.: КИИГА, 1989.—160 с.
(контрольна робота)
з дисципліни
ЕКОНОМІКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ХІМІЧНИХ ВИРОБНИЦТВ
на тему: “Економічне обґрунтування інвестиційних проектів впровадження в експлуатацію нового обладнання хімічних виробництв”
Склав: студент(ка)
Група
Прізвище, ініціали Підпис: № залік.книж.
Прийняв: Підпис:
Додаток 2
Вихідні дані для розрахунку поточних витрат з експлуатації обладнання
№ варіанта |
Обсяг робіт технічного обслуговування, тис. нормо-год. |
Коефіцієнт, що враховує трудомісткість поточних ремонтів та капітальних вкладень |
Середня погодинна тарифна ставка, грн. / нормо-год. |
Коефіцієнт, що враховує додаткову заробітну плату |
||||
|
Проекти
|
|||||||
|
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
15 |
23 |
1,14 |
1,17 |
1,46 |
1,37 |
1,21 |
1,18 |
2 |
70 |
60 |
1,26 |
1,35 |
1,74 |
1,46 |
1,31 |
1,23 |
3 |
10 |
21 |
1,18 |
1,20 |
1,37 |
1,54 |
1,13 |
1,10 |
4 |
36 |
45 |
1,21 |
1,43 |
1,48 |
1,27 |
1,22 |
1,19 |
5 |
43 |
67 |
1,28 |
1,34 |
1,56 |
1,63 |
1,25 |
1,21 |
6 |
110 |
85 |
1,25 |
1,18 |
1,84 |
1,77 |
1,40 |
1,32 |
7 |
80 |
93 |
1,21 |
1,13 |
1,75 |
1,59 |
1,35 |
1,27 |
8 |
27 |
37 |
1,17 |
1,25 |
1,56 |
1,64 |
1,19 |
1,16 |
9 |
5 |
8 |
1,09 |
1,16 |
1,18 |
1,15 |
1,13 |
1,11 |
0 |
17 |
20 |
1,15 |
1,17 |
1,36 |
1,27 |
1,20 |
1,18 |
Додаток 3
Вартість обладнання та доходи (вигоди), одержані від експлуатації обладнання, тис.грн.
№ п/п |
Показники |
Номер варіанту
|
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
0 |
||
1. |
Закупівельна ціна, тис.грн. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1-й проект |
270 |
430 |
750 |
560 |
390 |
870 |
540 |
290 |
360 |
650 |
|
2-й проект |
350 |
230 |
970 |
430 |
790 |
580 |
640 |
450 |
280 |
490 |
2. |
Доходи (вигоди), тис. грн. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1-й проект |
650 |
870 |
960 |
630 |
220 |
1300 |
930 |
1200 |
840 |
580 |
|
2-й проект |
690 |
910 |
710 |
740 |
1030 |
1100 |
1050 |
1300 |
915 |
360 |
Додаток 4
Додаткові інвестиції, пов’язані з впровадженням нового обладнання, тис. грн.
Роки |
Номер варіанту роботи
|
||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|||||||||||||
Номер проекту |
|||||||||||||||||
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
||||||||
1 |
35 |
47 |
98 |
110 |
137 |
180 |
117 |
95 |
87 |
170 |
|||||||
2 |
22 |
39 |
33 |
57 |
95 |
110 |
84 |
67 |
34 |
130 |
|||||||
3 |
15 |
10 |
20 |
35 |
44 |
50 |
37 |
45 |
21 |
85 |
|||||||
4 |
7 |
–– |
15 |
20 |
17 |
35 |
10 |
24 |
15 |
54 |
|||||||
5 |
5 |
9 |
12 |
35 |
25 |
17 |
––– |
31 |
17 |
29 |
|||||||
6 |
3 |
12 |
4 |
–– |
11 |
8 |
5 |
20 |
–– |
18 |
|||||||
7 |
1 |
2 |
3 |
6 |
4 |
5 |
2 |
1 |
9 |
10 |
|||||||
Роки |
Номер варіанту роботи
|
||||||||||||||||
6 |
7 |
8 |
9 |
0 |
|||||||||||||
Номер проекту |
|||||||||||||||||
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
||||||||
1 |
185 |
93 |
135 |
157 |
41 |
77 |
63 |
77 |
128 |
93 |
|||||||
2 |
115 |
64 |
79 |
123 |
24 |
63 |
41 |
35 |
67 |
82 |
|||||||
3 |
76 |
37 |
27 |
77 |
12 |
35 |
24 |
29 |
42 |
47 |
|||||||
4 |
45 |
24 |
34 |
35 |
13 |
–– |
17 |
13 |
27 |
35 |
|||||||
5 |
54 |
16 |
15 |
––– |
17 |
27 |
10 |
–– |
11 |
–– |
|||||||
6 |
13 |
–– |
27 |
16 |
9 |
–– |
5 |
17 |
8 |
2 |
|||||||
7 |
21 |
10 |
7 |
6 |
3 |
3 |
2 |
–– |
1 |
1 |
|||||||
Додаток 5
Роки |
Ставка відсотку |
||||||||
5 |
10 |
12 |
15 |
20 |
25 |
30 |
35 |
40 |
|
1 |
0,952 |
0,909 |
0,893 |
0,870 |
0,833 |
0,800 |
0,769 |
0,741 |
0,714 |
2 |
0,907 |
0,826 |
0,797 |
0,756 |
0,694 |
0,640 |
0,592 |
0,549 |
0,510 |
3 |
0,864 |
0,751 |
0,712 |
0,658 |
0,579 |
0,512 |
0,455 |
0,406 |
0,364 |
4 |
0,823 |
0,683 |
0,636 |
0,572 |
0,482 |
0,410 |
0,350 |
0,301 |
0,260 |
5 |
0,784 |
0,621 |
0,567 |
0,497 |
0,402 |
0,328 |
0,269 |
0,223 |
0,186 |
6 |
0,746 |
0,564 |
0,507 |
0,432 |
0,335 |
0,262 |
0,207 |
0,165 |
0,133 |
7 |
0,711 |
0,513 |
0,452 |
0,376 |
0,279 |
0,210 |
0,159 |
0,122 |
0,095 |
Додаток 6
Схема розрахунку поточної вартості (NPV) за проектом, тис. грн.
Роки |
Вигоди |
Витрати |
Чисті вигоди |
Коефіцієнт дисконтування (r=10%) |
Дисконто-вані вигоди |
Дисконто-вані витрати |
Чисті дисконтова-ні вигоди |
|||
Вартість облад нання |
Додаткові інвес- тиції |
Експлуатаційні витрати |
Разом витрат |
|||||||
1-й |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
2-й |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
7-й |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
Разом
|
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
Додаток 7
Варіант проекту |
Чиста приведена цінність, тис.грн. |
Внутрішня ставка доходу, % |
Коефіцієнт „Вигоди/витрати” |
Термін окупності інвестицій, років |
NPV |
IRR |
B/C |
Tok |
|
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
Навчальне видання
ЕКОНОМІКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ
ХІМІЧНИХ ВИРОБНИЦТВ
Методичні рекомендації до виконання домашнього завдання (контрольної роботи) для студентів денної та заочної форм навчання спеціальностей 6.091600 “Біотехнологія”, 6.091600 „Хімічна технологія палива і вуглецевих матеріалів”.
Укладачі: Акопян Альберт Арташесович, Стасюк Олександр Петрович, ДАВИДЮК Оксана Олександрівна
Технічний редактор
Коректор
Підписано до друку формат 60х84/16. Папір офсетний.
Офсетний друк. Ум. Фарбовідб. . Ум. друк. арк.
Обл.-вид. арк. . Тираж прим. Замовлення № Вид. № /ІІІ
Видавництво НАУ.
03680, Київ-680, просп. Космонавта Комарова,1
Свідоцтво про внесення до Державного реєстру ДК № 977 від 05.07.2002